міра

-и, ж.

1) Одиниця виміру чого-небудь. Міра ваги. Міра об'єму.

2) чого, яка. Те саме, що мірка 2).

3) Певна величина, що є одиницею виміру в конкретних умовах.

4) Те, чим міряють, вимірюють що-небудь. || Те саме, що міряння.

5) перен. Те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь.

6) Величина, розмір, ступінь чого-небудь. Значною мірою. Понад міру. Почуття міри.

••

Без мі́ри — а) дуже багато, у великій кількості; б) дуже сильно; безмірно.

В міру — а) відповідно до чого-небудь (сил, можливостей, здібностей і т. ін.); б) залежно від чого-небудь; в) скільки треба; достатньо.

В мі́ру того́ як — в той час як, відповідно до того, як.

7) Випробна таблиця для визначення роздільної здатності фотоматеріалів і об'єктивів.